Про нас

Згідно статистики МОЗ, від 2 до 4% населення Землі страждає біполярним афективним розладом (БАР). Його застаріла назва — маніакально-депресивний психоз (МДП). А значить, тільки в Києві проживає понад 50 000 таких хворих. 

В цілому, це звичайні люди, проте періодично вони переживають стадії маній (некерованого підйому настрою), які змінюються різними по глибині депресіями. Зрозуміло, що такі перепади настрою часто шкодять як особистісним так і професійним відносинам. Більшість подібних людей (а також члени з сімей і друзі) навіть не підозрюють, що мають психічне захворювання БАР. Зазвичай, самостійно впоратися з хворобою вони не в змозі, тому змушені звертатися в клініки, які, в свою чергу, не мають можливості надати допомогу всім бажаючим. При цьому тільки зростає навантаження на державний бюджет. Разом з тим, БАР-хворі, які усвідомили і прийняли свою хворобу і правила життя з нею, звичайно відносно легко долають симптоми хвороби і мають велику потребу допомагати людям з подібним захворюванням.

Хворі з діагнозом БАР — один з найменш захищених верств суспільства. Подібні люди через періодичних некерованих змін психічного стану стають ізгоями в суспільстві і виключаються з соціальних процесів. Серед БАР-хворих існує дуже великий відсоток людей, схильних до протиправної поведінки в стадії манії і до суїциду в стадіях депресії … Такі люди — «кадровий резерв» для криміналітету і безробіття.

Тим часом, у світі накопичено величезний досвід успішного подолання проблем, пов’язаних з БАР, як методичного, так і соціального характеру. Однак в Україні подібна практика скромно представлена ​​тільки в медичній площині (не більше 10 БАР-психіатрів на всю країну), а про соціальну допомогу хворим взагалі не йде мова.